Широкій аудиторії українців співачка Іванка Червінська стала відома після участі у шостому сезоні талант-шоу «Голос», яке відбувалося на телеканалі «1+1». Її майстерний самобутній спів поєднує українську народну пісню з такими музичними стилями, як джаз, блюз, босанова. Ця тендітна дівчина то співає, наче шепоче, то розвиває тему настільки потужним звуком, що пробирає аж «до мурашок».

Як досягти того, щоб слухач не сприймав бандуру лише символом сивої давнини, ретро-інструментом? Відповідь на це запитання, здається, і є творчою та життєвою місією народного артиста України бандуриста Романа Гриньківа.

Як складно іноді буває зрозуміти іншу людину. Складно терпіти безпідставні суперечки і слухати те, що зовсім не цікаво. Складно знайти справжнього друга. Складно тамувати у собі бажання негайно відлупцювати того, кого недолюблюєш. Не менш складно доводити щось особі, яка тебе не чує або ж зовсім не розуміє, здавалося б, простих речей. Складно пояснити чиюсь дивну поведінку і змусити себе підлаштовуватися до чиїхось бажань. Складно, але, виявляється, можливо

Тобі шість – і у тебе їх десять, тобі 16 – і їх п’ять, тобі 26 – і їх три, тобі 56 – у тебе вона одна, тобі 76 – і... Кажуть, що з віком друзів стає все менше і під кінець життя залишається лише споглядати їхні усміхнені обличчя на збляклих від часу світлинах. Ще кажуть, що друзі пізнаються в біді. А дехто навіть стверджує, що жіночої дружби не існує, – це міф, який розбивається об першого­кращого чоловіка, і можливо, тебе так і ніхто не переконає у протилежному.

Бешкетник Амур, пролітаючи неподалік, нарешті влучив у тебе стрілою, і кохання з’явилося, як грім з ясного неба. Все стало інакшим: життя набуло сенсу, світ засяяв яскравими фарбами, а головне – поруч ВІН, єдиний і неповторний, найкрасивіший, найрозумніший, найдотепніший, найромантичніший і найніжніший…

Не секрет, що студентські роки – одні з найкращих і найцікавіших у житті людини. Ти вже зробила перші кроки у цьому: познайомилася з куратором та одногрупниками, пройшла урочисту Посвяту в студенти, адаптувалася в новому колективі, й тобі надзвичайно цікаво, за якими традиціями та законами будеш жити далі в незабутній епосі на ймення Студентська Пора.

Прагнення видовищ – річ, непідвладна плину століть. Люди завжди хотіли мати щось таке особливе, аби було цікаво подивитися, – з одного боку, а з іншого, – показати комусь себе. Так світ ще з давніх­давен умовно поділився на глядачів та акторів, і традиція співіснувати їм разом, виробити моделі поведінки при цьому, формувалася ще з тих далеких часів.