Красива жінка ХХІ століття

Ти могла роздивлятися на картинках знахідки археологів – перші зображення жіночих фігур. Хоча важко там було знайти щось звабливе, адже «палеолітичні Венери» (так їх нарекли археологи) навіть обличчя не мали. І це не дивно, оскільки стародавніх скульпторів ця частина жіночого тіла цікавила найменше. Великий живіт, круглі обвислі перса – ось яка жінка подобалась, уособлюючи плодючість. Але з часом ідеал краси змінився. І вже мармурова богиня кохання Афродіта увиразнює еллінські ідеальні норми гармонії жіночого тіла.
У Середньовіччі образ жінки набув багатьох іпостасей. Вона одночасно уособлювала і святу та смиренну Божу матір, і підступну та спокусливу відьму, і Прекрасну Даму – цнотливу й неприступну, і вакханку, якій могли приписати до «характеристики» справжнє вмістилище гріхів. Ідеальними з естетичної точки зору вважалися стрункі (навіть худорляві) жінки з блідим обличчям, видовженими кінцівками та ледь виступаючим лоном.
Епоха Відродження принесла свої погляди. Еталоном краси стали жінки з густим, довгим і хвилястим волоссям кольору меду, з красивим тілом благородних форм – не дуже пишним, але й зовсім не худим. Причому, шкіра мала бути не блідою, а ледь рожевою. Особливою повагою користувалися вагітні жінки. Це навіть знайшло відображення в моді, – одяг шили зі складками дещо вище талії.
Епоха Рококо модною вважала жіночу фігуру, схожу на делікатну фарфорову статуетку. Витончені форми, тонка осина талія, ледь округлі стегна, маленька голівка, вузькі плечі. Жінка наче розпадається на маленькі частинки: ось її витончена ручка, ось маленька ніжка…
Французька революція скидає перуки й зменшує кількість косметики. Блідість – обов’язковий елемент жіночої принадності, відтак, дами, задля здобуття омріяної білизни шкіри, починають пити оцет. А от буржуазія знову повертається до образу жінки- матері: вона повинна народжувати дітей, отже, у неї широкі стегна та міцні перса. І все це зумисне ховається під одягом.
З приходом епохи романтизму в моді знову блідість як знак глибини сердечних почуттів. Дами сиділи на дієтах, а, скажімо, напередодні балів лікарі рекомендували застосовувати клізми, мовляв, «для кращого блиску в очах». Причому, темні кола під очима вважались ознакою духовності.
В ХІХ столітті жінки зовсім втрачають голову, намагаючись бути худими. Вони затягувались у корсети, незважаючи навіть на вагітність. 55 см – саме такого омріяного об’єму талії прагнули досягти представниці прекрасної статі. Траплялося, що такі випробування для жіночого організму призводили навіть до смерті. Так, у 1859 році після балу померла 23-річна модниця. А причиною смерті став надміру затягнутий корсет, оскільки, в результаті ребра прорвали печінку. На щастя, з часом жінки зробили відкриття, що в пишних формах куди більше привабливості!
В ХХ столітті єдиного еталону щодо жіночої вроди не було. Але з обкладинок глянцевих журналів з переможною посмішкою на нас дивилися довгоногі красуні – стрункі, з вузькою талією та широкими стегнами, зростом не менше 170 см.
Деякі вчені навіть створили порівняльні таблиці пропорцій жіночого тіла від давнини і до сучасності.
Стародавній світ
Вага: 64 кг
Бюст: 91 см
Талія: 70 см
Середньовіччя
Вага: 45 кг
Бюст: 79 см
Талія: 62 см
XVIII століття
Вага: 72 кг
Бюст: 98 см
Талія: 72 см
XIX століття
Вага: 65 кг
Бюст: 92 см
Талія: 42 см
XX століття
Вага: 43-45 кг
Бюст: 90 см
Талія: 60 см
А що сьогодні?
Ось тут і починається найцікавіше. Однозначної відповіді на це запитання не дасть ніхто. Вчені з різних галузей шукають консенсус й проводять безліч досліджень та вимірювань. До прикладу, експерименти психологів, які намагалися розгадати таємницю красивої фігури завдяки ретельним вимірам усіх параметрів тіла, показують, що найпривабливішим є збірний образ ідеальних частин. Водночас, група британських та японських науковців зробила зовсім протилежний висновок: найбільшим успіхом все-таки користуються індивідуальні особливості жінки. І нарешті, з’ясувалося, що чи не найголовнішим чинником привабливості є симетричність обличчя.
Не так давно один із Каліфорнійських інститутів проаналізував погляди чоловіків на жіночу красу. У результаті, вчені виявили, що понад 20 % представників сильної статі зосереджують увагу на очах дами; майже 15 % – оцінюють її фігуру; 11 % – звертають увагу на бюст; 10,8 % – спостерігають за виразом обличчя та посмішкою; 10,4 % – розглядають ноги; 8 % – губи; 7,5 % – талію; 6,6 % – волосся; 5,4 % – ходу; 3,4 % – руки. От і спробуй зрозуміти чоловіків!
Тим часом, мільйони твоїх одноліток намагаються бути схожими на дівчат зі сторінок глянцевих видань. Цією епідемією охоплений практично увесь світ, тому нею й зацікавилися медики. А дослідження свідчать, що у семи із десяти юнок ідеали жіночої краси сформувалися саме під впливом модних журналів. І чим більше дівчата звертають уваги на глянець, тим негативніше ставляться до власного тіла. Прихильниці анорексичних моделей впевнені, що чоловіки нададуть перевагу не їм, а нереально худеньким суперницям.
Звичайно, важко щось стверджувати категорично. Скільки людей – стільки й думок. Але варто пам’ятати головне: та жінка, яка задоволена своїм зовнішнім виглядом, неодмінно буде привабливою та бажаною. А тому висновок напрошується один: полюби себе, своє тіло, – і тебе полюблять оточуючі! Бо краса – це не тільки зовнішність! Це, перш за все, внутрішній світ. А він повинен бути гармонійним.