Не жіноча це справа – робота?

Давай проведемо маленький експеримент. На будь-якому пошуковому ресурсі в мережі Інтернет задай поняття „кар’єра” та „сім’я”. Однозначно, що отримаєш документи, де обов’язково фігуруватиме ще й слово „жінка”. Справді, так склалося, що представниці прекрасної половини людства завжди символізували родинне вогнище. „Дім, діти, сімейний затишок – і це все?”, – захочеться обуритися тобі. Хоча, можливо, зовсім і не захочеться, адже ти тільки про це й мрієш! У будь-якому випадку, ще якихось два-три роки, і перед тобою постане вибір: сім’я чи робота. А може ти його вже зробила?

Чоловіче обличчя України

Сучасний світ відрізняється від того, який був колись, скажімо, років триста тому. І зараз давно сприймається як належне, що жінка нарівні з чоловіком опановує найрізноманітніші професії, досягає кар’єрних успіхів, очолює великі фірми та корпорації, бере на себе відповідальність не лише за сім’ю, але й за країну. Ми звикли бачити на екранах телевізорів, читати в пресі розповіді про успішних бізнес-леді, які, окрім бізнесу, ще й особисте життя встигають влаштувати. Такі історії приваблюють і надихають. Здається, море по коліна й усі вершини по плече. Та, на жаль, тут наразі йдеться не про Україну, адже поки наша країна, як то кажуть, із чоловічим обличчям, що повелося здавна. Й справді: усі найвідповідальніші посади у нас займають чоловіки, а жінкам відводиться скромне місце управлінців другої ланки. Так, у новому Кабінеті Міністрів, як відомо, жодного портфеля не дісталося представницям прекрасної статі. Три головні крісла у Парламенті – теж у чоловіків. Загалом, у Верховній Раді жінки здобули лише 7,5 відсотків мандатів. Такі дані оприлюднив нещодавно Український жіночий фонд.

І в Адміністрації Президента ситуація не краща: серед радників глави держави немає жодної жінки. Як і серед очільників обласних держадміністрацій. Але чим нижчий щабель вертикалі влади, тим відсоток представниць прекрасної статі там більший. Отож, якщо в обласних радах він становить лише 12%, то в районних – уже 23%, міських – 28%, селищних – 46%, а в сільських – понад 50%. І така картина в усіх галузях промисловості, народного господарства, освіті, культурі… Чоловіки домінують всюди. Хоча, можливо, не все так і погано, адже тоді жінкам, відповідно, є куди рости, розвиватися, вдосконалюватися!

Не впадай у крайнощі

Думка більшості, до якої, можливо, долучилась і ти, стверджує, що для жінки в житті існує тільки два варіанти – або стати хорошою матір’ю і дружиною, або бути самотньою стервозною кар’єристкою. Розглянемо обидві сторони медалі.

Жінка і кар’єра. Тобі 17, ти вступаєш до університету і, забувши про все на світі, так би мовити, гризеш граніт науки. На курсі третьому отримуєш пропозицію про стажування у престижній фірмі. Недосипаючи, недоїдаючи, пнешся з усіх сил, аби встигнути всюди: і сесію добре здати, і на роботі задніх не пасти. Вдається. Одразу після отримання диплома тебе запрошують у ту ж фірму на хорошу посаду. Минає рік, другий… Кропітка щоденна праця, безвідмовні відрядження навіть у вихідні дають свої результати: ти здобула авторитет, до твоєї думки прислухаються. Здавалося б, ну все, можна заспокоїтися і подумати про особисте. Але де ж там? Шеф пропонує посаду керівника відділу, відтак, треба на рік поїхати на стажування за кордон. Пригадуєш підзабуту англійську мову й вирушаєш до чужої країни. А повертаєшся додому вже керівником відділу. Разом із тим, грошенят на квартиру вдалося наскладати. Але ж хочеться ще власне авто, адже тоді швидше й зручніше можна вирішувати нагальні справи… І так щодня, щомісяця, щороку знаходиться безліч причин і аргументів, аби тільки не вийти заміж, не народити дитину, бо декрет зруйнує все, чого так важко досягала. …

Тобі майже сорок. Оглянувшись назад, розумієш, що чогось в житті ти так і не встигла, щось втратила. І це „щось” надолужити дуже важко. А тим часом діти подруг уже одружуватися збираються…

Жінка і сім’я. Тобі 17, ти вступаєш на перший курс університету, але вже на другому ніяк не можеш відмовити коханому Петрові й виходиш за нього заміж. До кінця третього – бавиш маля. Сяк-так на індивідуальному плані закінчуєш навчання. З полегшенням зітхаєш і тут дізнаєшся, що знову вагітна. Ні про жодну роботу не йдеться: за пелюшками та каструлями з борщами і так світу не видно. Головне, що сорочки випрасувані, чоловік нагодований, діти доглянуті. Правда, після шести декретних років без досвіду нікуди не беруть… Ну й нехай, часу і так не вистачає. Отож, запорпуєшся все більше у домашніх клопотах, розчиняєшся в сім’ї, живучи під гаслом „Все для них!”.

… Тобі майже сорок. Чоловік заявив, що збирає речі і йде до іншої, бо з нею є про що поговорити, а не тільки про сусідчиних кавалерів, серіали та проблеми дітей.

Нові правила у старій грі

Якщо гадаєш, що для ситуації „кар’єра-сім’я” найкраще підходить вислів „За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”, то дуже помиляєшся. Забудь. Часи змінилися. Сучасна жінка має безліч можливостей, аби вдало поєднати обидві складові життя і не робити жодного вибору. Наразі ти студентка, тому оптимальний варіант для тебе, аби встигнути все й вчасно: років до 28 отримати освіту, влаштуватися на роботу й здобути авторитет як професіонал. А вже потім виходити заміж, народжувати дітей. І декрет для тебе не обов’язково означатиме крах усьому, а навіть навпаки – ти можеш розкрити себе з іншого боку. Ну, ось, візьмемо для прикладу той самий комп’ютер. Звичайно, можна просто порозважатися, пограти чи „повисіти” у соціальній мережі. А з іншого боку – це прекрасна можливість вивчити іноземну мову, дізнатися про новітні досягнення у професійній галузі, зрештою, знайти дистанційну роботу, яку можна виконувати, не виходячи з дому. Якщо ж комп’ютер для тебе – цілковита абракадабра, або нічого з перерахованого вище не підходить, згадай шкільні уроки трудового навчання. Можливо, ти добре плетеш, шиєш, вишиваєш? Тоді з допомогою цих чудових вмінь можна не просто банально чимось займати свій вільний час, але й запросто реалізувати дитячі мрії про роботу дизайнера. А може, ти хороша кулінарка? Тоді твої торти та пироги засмакують багатьом ласунчикам. Покопирсайся у собі, не лінуйся, знайди справу до душі. І як результат, можливо, після декрету ти зажадаєш відкрити власний бізнес! Чим не кар’єра?

Але скільки жінок довкола живуть спокійним, стабільним життям, не зриваючи зірок з неба, встигаючи приділити час і роботі, і сім’ї, перебуваючи на скромних, неамбіційний посадах, не досягаючи карколомних кар’єрних вершин, зате отримуючи одностайне визнання оточуючих як хороший фахівець на своєму місці – бібліотекар, вчитель, лікар, інженер. Отож, що б жінка не робила: забезпечувала сім’ю, була матір’ю, виховувала дітей, – за все гідна поваги й вдячності. Пам’ятай про це. Не буває перемог без поразок, – щось знаходиш, щось втрачаєш. Але коли у тебе є рідні люди, які розуміють, підтримують, створюючи у житті надійний тил, то будь-які вершини під силу!

Занотуй для успіху

Шлях до мети – нелегкий. І щоб його подолати, варто дотримуватися нехитрих правил.

1. Віра в себе. Протекція та сприяння рідних – це добре, але подумай, що ти робитимеш, коли рука допомоги колись зникне.
2. Освіта. Вчитися ніколи не пізно, а роботодавці завжди надають перевагу людям із дипломом.
3. Чужий досвід. Варто вчитися на чужих помилках і переймати практику старших колег.
4. Професіоналізм. Свою роботу потрібно знати на „відмінно”, не розпорошуватися на дрібниці, постійно вдосконалюватися та прагнути до ідеалу.
5. Не бійся мріяти. Лише завдяки мріям ти на крок стаєш ближчою до мети.