ВІТАЛІЙ КОЗЛОВСЬКИЙ: “Мама – це любов. І цим усе сказано”

Тебе визнано секс-символом України. Приємно носити такий титул?

Приємно те, що про тебе пам’ятають, про тебе говорять, тобою цікавляться. Це, напевно, і є перемогою. Але те, що мені присуджують, не є моєю метою, це не найголовніше. Я ніколи не міг подумати, що хтось може давати мені такі титули. Зрештою, якщо це відбувається, можна лише порадіти. Але я для цього нічого не роблю, все це йде на підсвідомому рівні. Коли обирають, проявляють визнання люди – це найбільша перемога для артиста. Я досить скептично ставлюся до різних конкурсів, де присутні члени журі, тому що вони бувають дуже суб’єктивними.

У твоєму новому кліпі ти шукаєш дівчину, яка врешті виявляється героїнею з телеекрану. Ти часто відчуваєш таке розчарування у реальному житті?

Я намагаюся в житті не розчаровуватися, не дивуватися багатьом речам, які відбуваються. Хоча, вважаю, що люди повинні вміти це робити. Якщо ти дивуєшся, виникає інтерес до життя, ти завжди чекаєш на щось. Не можу сказати, що розчарувався у комусь. Люди проявляють себе у житті і дивують одночасно. Але я готовий до несподіванок.

Твої враження як ведучого від конкурсу “Міс Україна Всесвіт-2008”?

Я не є професійним ведучим, не можу в цьому амплуа настільки вільно почуватися, адже я артист, співак. Для моєї багатогранності це був цікавий досвід, можливість відкрити себе перед людьми з іншого боку. Дехто говорив, що все було дуже-дуже добре, в мене вийшло. А якось я почув критику на телебаченні, – у сюжеті йшлося про те, що “Віталій Козловський вів конкурс невпевнено та кволо”, а одразу після цього коментаря показали, як я оголошую учасниць, жартую і все це без жодної запинки… Отож, вся критика є досить суб’єктивною. Звичайно, змагатися з Машою Єфросініною, яка є професіоналом у веденні різноманітних заходів, неможливо. Зрозуміло, що основне навантаження під час шоу вона брала на себе. Хоча після закінчення конкурсу Маша сказала, що якби мені ще трохи практики, то я би був неперевершеним ведучим. Це було приємно чути. Учасниці конкурсу – справжні красуні.

Наскільки важливим є для тебе зовнішній вигляд дівчини?

Я не можу сказати, що роблю якусь ставку на зовнішню красу. Звичайно, зовнішність має значення, але це на перших етапах, до певного часу. Дуже важливою є внутрішня краса. Іноді, спілкуючись з людьми, можна побачити власне цю внутрішню красу, яку одразу видно.

Ти був у Сполучених Штатах. Якими, на твою думку, є стосунки між дітьми і батьками на Заході? Чим вони відрізняються від аналогічних в Україні?

В Америці батьки і діти є дуже незалежними один від одного, особливо, коли діти дорослішають. Коли я був у парку розваг Universal Studio, то бачив багато дітей з батьками. Але не можу сказати, що помітив якусь різницю. Це були діти, які просто спілкувалися іншою мовою, і батьки, які дивилися на них з любов’ю та турботою. Можливо, певні нюанси таки існують. Але вони завжди були в різних родинах і країнах. У нас також є сім’ї, де закладено свої правила. Батьки дуже по-різному ставляться до своїх дітей: одні – строгі, інші – балують, а є й такі, що взагалі не звертають на них увагу.

Безперечно, поява дитина повинна бути бажаною і, так би мовити, вчасною. Про це мають дбати і батько, і мати, чи воно є суто жіночою справою, як ти думаєш?

Кажуть, що діти – це квіти життя. Але на перших етапах, коли тільки народжується немовля, це і радість, і тягар одночасно. Тому на появу дитини мають очікувати двоє. Взагалі, у стані закоханості, одруженості дуже важливе партнерство. Тоді все, що відбувається, залежатиме від обох. Якщо одна людина винна, то у цій ситуації винна і друга. Якщо зроблено щось хороше, то це зробила й інша людина, якимось чином спонукавши до такого вчинку. В моїй пісні “Лавіна” є такі слова: “Признаю сам свою провину наполовину”. Тобто, я зізнаюся у тому, що винен, але тільки наполовину. Від іншої людини також залежить, чи збережуться відносини, чи буде їх продовження.

Чи доцільно обговорювати з дівчиною засоби контрацепції?

Я вважаю, що це коректно і дуже правильно. Тим більше, що сучасна молодь більш розкута, ніж, приміром, тридцять років тому. Сьогодні молоді люди можуть спілкуватися на різні теми, спокійно себе при цьому почуваючи. Спільне обговорення таких питань – це вияв турботи, поваги і любові один до одного.

Молода мама, турботлива мама, терпляча мама, вимоглива мама, всебічно розвинена мама, уважна мама. Що з цього, по-твоєму, повинно бути пріоритетним?

На концерті Миколи Мозгового прозвучав дуже красивий вислів: “Своєю любов’ю ти навчила мене любити”. Мати, перш за все, повинна любити, випромінювати свою любов до дитини, до людей. Саме слово “мама” говорить про те, що вона турботлива, любляча, ніжна, завжди може зрозуміти свою дитину, якою б вона не була, до останнього захищатиме, робитиме все, щоб дитина була щасливою. Мама – це любов, це людина, яка дає нам життя, і цим усе сказано.

Ким у твоєму житті є мама? Які її риси ти хотів би бачити у своїй майбутній обраниці?

Для мене мама – це людина, яка є найкращим другом, завжди зрозуміє, підтримає у будь-якій ситуації. Щодо обраниці, то вона має бути комунікабельною, рідною для мене у різних значеннях цього слова, такою, якій можна довіритися. В моєму житті є жінка, яка могла би стати мамою моїх дітей. Хоча, реально зрозуміти, хто яка мама, можна лише тоді, коли з’явиться дитина. Спостерігаючи за своєю сестрою, яка нещодавно народила дитину, я побачив, що вона дуже змінилася, стала турботливою і ніжною. Зараз вона є еталоном материнства для мене.

Батьківство змушує переглянути своє ставлення до багатьох речей, змінити спосіб життя, відмовитися від улюблених звичок, обмежує можливості пересування, повноцінного спілкування, відпочинку тощо. Чим ти готовий поступитися, а від чого не відмовишся, навіть будучи татом?

Людину змінюють життєві обставини. Ми часто буваємо до чогось не готовими. Але певні ситуації налаштовують, скеровують у потрібному напрямку. Я думаю, що завжди в житті можна знайти компроміс, в усьому. На цей момент мої пріоритети розташовані так, як я хочу. У майбутньому, коли мій світогляд зміниться, буду прагнути чогось іншого. Коли народиться дитина, я почну інакше дивитися на життя. Я житиму, перш за все, для сім’ї. А на даний момент перше місце належить творчості. Хоча в майбутньому все може змінитися, і треба бути готовим до цих змін.

Ти б погодився бути поруч із малюком у той час, як дружина робитиме кар’єру? Чи пожертвував би власною кар’єрою заради дитини?

Я думаю, що жінка, яка захоче бути зі мною, повинна прекрасно розуміти, що я є фанатом своєї справи. Напевно, повинно статися щось дуже страшне, що змусило б мене відмовитися від моєї творчості. Або ж потрібно змінити пріоритети. Але, я думаю, що та дівчина, яка буде зі мною, не повинна стати кар’єристкою.

Про кого мрієш більше – про сина чи доньку?

Для мене це не має значення, я буду любити як сина, так і доньку. Можна хотіти сина, бо він буде продовжувачем роду. Донька – це також радість. Я буду вдячний долі, яка принесе мені чи сина, чи доньку. Прогулянка з дитячим візком у парку, плавання на байдарках, спільний перегляд мультфільмів цілий день, зведення конструкцій з кубиків, сидіння у черзі до стоматолога, придбання нового одягу, стеження за дитиною, яка пішла на побачення…

Чого б ти точно не робив, будучи татом?

Коли час дозволятиме, я робитиму все. А ще переконаний, що потрібно дотримуватися певного режиму, це важливо для малюка. От тільки стежити за дитиною не буду, – вважаю, що в кожної людини має бути власний досвід, голова на плечах. Я сподіваюся, що в нас встановляться довірливі стосунки. І якщо син чи донька захоче щось відверто розповісти, я об’єктивно зможу дати якусь пораду.

Якою є твоя улюблена пісня про маму?

Це пісня “Чорнобривці”. Вона є відображенням мене, моєї творчості, мого життя, мого минулого, мого дитинства. Коли я співаю її, бачу все, що було колись, пригадую ці чарівні чорнобривці, які зривав з клумби і дарував мамі.