Tobi потрібно це знати
RSS

Тетяна Даниленко: “Кар’єра не заперечує материнство”

admin | 6 грудня, 2011 р.

tetyana_danulenko1Кажуть, телебачення любить розумних, талановитих і красивих. А ще – успішних. Усі ці риси гармонійно поєднані в особі ведучої «5 каналу» Тетяни Даниленко. Але це й не дивно, адже в журналістиці вона з шістнадцяти років. Спершу писала статті в «Українське слово», згодом, коли вже навчалася на другому курсі Інституту журналістики Національного університету ім. Тараса Шевченка, почала працювати кореспондентом програми «Вікна-столиця» на СТБ. Далі перейшла на «5 канал», де спершу була парламентським кореспондентом, а нині – ведуча «Часу новин» та щотижневої програми «Підсумки з Тетяною Даниленко». Телевізійна кухня захопила, а про перші кроки на телебаченні Тетяна згадує, як про «медовий місяць».

Попри завантаженість на роботі, виснажливі ефіри, три роки тому вона стала мамою чудової донечки Христинки. Батько дівчинки – народний депутат Владислав Каськів. Пара планувала узаконити стосунки, але не склалося. Тетяна ні про що не шкодує й вдало реалізує себе і як професіонал, і як дбайлива матуся, в якої є час, аби почитати доньці книжку та поговорити про все на світі.

Тетяна Даниленко є прикладом сучасної успішної жінки, яка вважає, що кар’єра аж ніяк не заперечує материнство. До слова, на роботу ведуча вийшла вже через три місяці після пологів, а для донечки робила стратегічні запаси грудного молока, які заморожувала у спеціальних пакетах.

Нещодавно, разом із колегою Павлом Кужеєвим, Тетяна провела телевізійний надмарафон «Українська Незалежність», який тривав аж 52 години. При цьому перерв на сон не було! Про безсонні години на роботі, особисте життя та багато-багато іншого…

Що було найважчим під час проведення марафону? Чи впізнають Вас тепер на вулиці після того рекордного перебування в ефірі?

-  Якщо відверто, підготовка до марафону була виснажливішою за ефір. Моя частина підготовчої роботи – сценарій, теми, гості -не залишала часу на сумніви й вагання. А після рекордного ефіру нічого принципово нового не трапилося. Хтось на вулиці й справді впізнає, а хтось взагалі не цікавиться новинами й не дивиться телеканал, на якому я працюю, тому йому й байдуже.

Що для Вас як для журналіста і просто як для людини означає спілкування? І взагалі, яку роль відіграє воно в житті?

-  Гадаю, важливість спілкування обумовлена еволюцією, а не професією чи способом життя.

Що б порадили молодим людям, які хочуть обрати професію журналіста?

tetyana_danulenko3-  Людина, яка вже зробила вибір, порад не потребує. А тим паче, якщо вона вирішила стати журналістом (посміхається).

Вас відзначили премією «Жінка ХХІ століття». Яка вона, жінка ХХІ століття, на Вашу думку?

-  Судячи з переліку нагороджених цією премією жінок, – дуже різна. Адже її лауреатки – від Кіри Муратової до Ірени Карпи.

Чи важко поєднувати материнство і кар’єру? Завжди вистачає часу на те, аби читати донечці на ніч казки?

-  Кар’єра не заперечує материнство. Є чимало успішних жінок, які мають по троє-четверо і більше дітей. Не вважаю, що праця телеведучої забирає маму в дитини більше, ніж це стається за будь-якої іншої професії.

Хто допомагає у вихованні дитини? Чи батько бере участь у цьому процесі?

-  Усі люди, які є у моєму житті, – батьки, друзі, кохана людина, – вони також присутні й у житті моєї доньки.

Коли випадає хвилинка поспілкуватися з донечкою, про що розмовляєте? Що ви їй розповідаєте, а вона – вам?

- Спілкуємося про все на світі. Я ніколи не ставлюся до доньки як до того, хто щось не здатний зрозуміти. Та й цікавить її буквально все: чому не можна їхати на червоне світло, навіщо існує ДАІ, для чого люди ходять на роботу, чи всім дітям потрібно ходити в садочок і школу, чи обов’язково закінчувати університет тощо. Лише за день таких тем виникають, мабуть, сотні.

Як гадаєте, чи важливо розмовляти з дітьми і які теми можна обговорювати, а які – ні?

-  Переконана, що не існує табуйованих тем у спілкуванні з дітьми. Якщо у дитини виникають запитання, не розумію, як можна уникнути відповіді на них.

Хто повинен розповідати підліткам про інтимні стосунки?

-  Можливо, я помиляюся, але це питання невдовзі втратить актуальність. Це наші батьки жили в країні, де «сексу не було». А ми й наші діти вже перебуваємо в атмосфері, де він є скрізь. Отож зараз ця тема не звалюється на людину, як сніг на голову.

А у Вас із батьками довірливі стосунки? Чи радилися з ними, скажімо, з ким іти гуляти, з ким зустрічатися?

-  Так, у мене з батьками близькі стосунки. Але в цих наших взаєминах не дозволено грубо лізти в суто особисте. Інакше ми б не були настільки близькими.

Кажуть, батьки і діти – вічна тема. Чи завжди знаходите порозуміння з мамою і татом?

-  Не завжди. Але це «завжди» неможливе навіть із друзями!

Ваше гасло: не зважати на недругів. А друзів у вас багато, вистачає часу для посиденьок із ними?

-  Друзів немало. Але всі ми досить зайняті люди. Перетворювати посиденьки на спосіб життя не доводиться.

Чи вірите в жіночу дружбу? Чи є у вас справжні подруги, з якими «і в вогонь, і в воду»?

-   Принципово не ділю дружбу на чоловічу й жіночу. Звісно, є люди, які завжди поруч.

Чим на вашу думку особлива тележурналістика, на відміну від, скажімо, газетної, радійної?

-  Зараз, коли на наших очах здійснюються прогнози футурологів про конвергенцію ЗМІ, питання втрачає актуальність. А взагалі – різниця лише в інструментах.

Яке місце, на вашу думку, серед сучасних джерел інформації займають Інтернет-видання? Яке у них майбутнє?

-  У них не майбутнє, а вже нинішнє. Як показав досвід у дуже різних країнах, Інтернет -найменш вразливий інформаційний ресурс. У нього неможливо забрати ліцензію, перерізати дроти чи заборонити.

Як ставитеся до Інтернет-спілкування? Як оцінюєте те, що молодь останнім часом замінює живе спілкування на віртуальне?

-  Боятися подібних загроз – усе одно, що боятися науково-технічного прогресу. Інтернет розширює, а не звужує коло спілкування.

Якби була можливість повернути час назад, що змінили б у житті?

-  Прожите, на щастя чи на жаль, не зміниш. Але помилки варто виправляти й робити з них висновки.

Про що мрієте?

- Мрії – це приємно. Але краще ставити перед собою завдання і їх виконувати.

Журнал «Тобі»

В номері: